W sobotę (30.11) w Państwowej Szkole Muzycznej I i II st. w Olsztynie odbyła się 21. edycja Przeglądu Ukraińskiej Poezji Śpiewanej, skierowana do uczniów szkół z ukraińskim językiem nauczania oraz punktów nauczania języka ukraińskiego. Tegoroczny przegląd poświęcony był twórczości wybitnego poety ukraińskiego Tarasa Szewczenki z okazji 210. rocznicy jego urodzin.

Szewczenko należy do grona poetów prawdziwie muzycznych. Większość swoich wierszy, zwłaszcza tych wczesnych, pisał w formie pieśni, które weszły do repertuaru ukraińskich pieśni ludowych. Teksty wielkiego Kobzara są przesiąknięte muzyką, co skłoniło wielu znanych kompozytorów do głębokiego zainteresowania się nią. Począwszy od połowy XIX wieku żaden ukraiński kompozytor nie mógł przejść obojętnie obok jego twórczości. Na poetyckie dzieła Szewczenki zwracają uwagę także współcześni ukraińscy kompozytorzy i wykonawcy tworząc oryginalne aranżacje muzyczne, od klasycznych po rockowe.

Podczas olsztyńskiego przeglądu w wykonaniu młodych artystów wybrzmiały klasyczne i współczesne wersje śpiewanej poezji Tarasa Szewczenki. W święcie poezji śpiewanej wzięło udział ponad 150 dzieci i młodzieży m.in. z Bartoszyc, Ostródy, Górowa Iławeckiego, Kandyt, Więcek, Pasłęka, Dobrego Miasta, Białego Boru, Srokowa.

Organizatorem Przeglądu Ukraińskiej Poezji Śpiewanej był Zarząd Olsztyński Związku Ukraińców w Polsce oraz Szkoła Podstawowa nr 2 im. Jarosława Dąbrowskiego w Olsztynie.

Podajemy za: olsztyn24.com

Українське вчительське товариство у Польщі (УВТ) – відділ у Перемишлі у співпраці з Народним домом організувало 20 жовтня 2024,  День вчителя для членів організації й українських педагогів, що живуть у місті.

Серед гостей Народного дому були вчителі-пенсіонери, усі директори Комплексу шкіл ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі та директорка приватної школи англійської мови. Були теж теперішні вчителі «шашкевичівки», українські педагоги з інших шкіл міста, вчителі з пунктів навчання української мови.

«Наша ціль як освітян – передати свій досвід, щоб праця попередніх поколінь вчителів не пропала даремно, і виховати хороших наступників», – сказала Марія Стець, голова Перемиського відділу УВТ. Вона зазначила, що педагоги в Польщі також мають допомагати віднайти себе в новій реальності учням та вчителям, які зараз змушені жити за межами своєї країни.

«Тому закликаю усіх активно долучатися до нашої діяльності та організації», – додала Марія Стець.

Зустріч була нагодою для вчителів поспілкуватися та послухати історії педагогів з України про їхній досвід роботи в умовах війни. Учасники події спільно визначили план заходів на наступні місяці.

На завершення всі отримали листівки та подарунки, які власноруч зробили діти. 

Джерело: Наше слово

Шевченкова школа
Бліий Бір: 27.11.2024

Вшанування жертв Голодоморів в початковій школі у Білому Борі.

Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza
informuje:

Z ogromną radością informujemy, że właśnie ukazała się długo wyczekiwana książka ś.p. prof. Michała Łesiowa pt. „Nazewnictwo terenowe Lubelszczyzny z ukraińskimi cechami fonetycznymi”. To dzieło, które przybliża bogactwo językowe i kulturowe naszego regionu, jest owocem wieloletnich badań i pasji autora, znanego lingwisty, polonisty i ukrainisty, związanego z KUL i UMCS w Lublinie.

Prof. Michał Łesiów, wybitny badacz i nauczyciel akademicki, poświęcił swoje życie zgłębianiu i popularyzowaniu wpływów językowych na polsko-ukraińskim pograniczu. W swojej pracy wielokrotnie podkreślał unikalny charakter Lubelszczyzny, miejsca styku kultur, języków i tradycji. Dzięki tej publikacji mamy możliwość lepszego zrozumienia, jak różnorodne elementy ukraińskie wpisały się w lokalną onomastykę.

W książce znajdziemy: Dogłębną analizę nazw terenowych Lubelszczyzny i ich ukraińskich cech fonetycznych, będących świadectwem przenikania się kultur na przestrzeni wieków. Szczegółowy opis metodologii badawczej, opartej na zapisie autentycznych głosów mieszkańców, które profesor zbierał przez dekady. Rzetelne opracowanie mikrotoponimii, czyli nazw mniejszych obiektów fizjograficznych, które z czasem stały się cennym dziedzictwem kulturowym.

Książka jest rezultatem współpracy Fundacji Kultury Duchowej Pogranicza, Polskiej Akademii Nauk oraz Narodowej Akademii Nauk Ukrainy. Serdecznie dziękujemy wszystkim osobom zaangażowanym w ten projekt, dzięki którym dzieło prof. Łesiowa mogło trafić do rąk czytelników.

Zapraszamy do lektury i odkrywania Lubelszczyzny na nowo – oczami jednego z najwybitniejszych badaczy naszego regionu!

Prof. Michał Łesiów (1928-2016) był nie tylko naukowcem, ale również człowiekiem głęboko zaangażowanym w integrację polsko-ukraińską. Jego prace pozostają nieocenionym źródłem wiedzy dla kolejnych pokoleń badaczy, a jego spuścizna naukowa stanowi fundament współczesnej slawistyki i ukrainistyki w Polsce.

Такий заголовок має книжка Миколи Дупляка, педагога–україніста, редактора і публіциста, громадянина США. Видана вона у Києві 2024 року (вид. Літературна Україна). Науково-популярне видання,  344 с.

Автор  - Микола Дупляк, довголітній вчитель української мови,  літератури та інших предметів в Школі Українознавства ім. Лесі Українки в американських Сиракузах (штат Нью-Йорк), 20 років був Головним редактором тижневика «Народна воля», що виходив у Скрентоні, штат Пенсильванія. Автор книжки від 1960 року проживає в Америці, але народився  в Польщі  (Сяноцький повіт). Під час акції «Вісла», разом з родиною, був переселений у село Добжиця (повіт Кошалін). 

Збірник «Зберігаймо чистоту рідної мови» - це добірка статей Миколи Дупляка, які свого часу виходили на сторінках українського місячника «Бористен».  Видавець і редактор місячника «Бористен» з м. Дніпра - Фідель Сухоніс - у сердечному «Вступному слові» розповів історію знайомства та співпраці з Миколою Дупляком, а також наголосив велику вартість книжкового матеріалу – між іншим освітню та виховну.  Редактор Ф. Сухоніс підкреслив водночас дуже важливий факт  - глибокі, філігранні знання української мови автора книжки, хоч він ніколи не проживав в Україні. Варто дуже уважно прочитати розповідь «Від автора» (с. 8), в якій Микола Дупляк пише  про свій шлях до українства та інші цікаві справи...

На зміст статей «Зберігаймо чистоту рідної мови» склалися дослідження мовознавців та власні спостереження Миколи Дупляка. Автор має бажання, щоб вони дійшли до широкого кола читачів і в Україні, і в діаспорі. Перш за все до вчителів, журналістів, політиків, громадських діячів, учнів, студентів. А також всім, кому близька серцю доля Батьківщини.

Книжка складається з 75 коротких розділів. І все це – роздуми про Рідну Мову. Ось кілька прикладів коротких статей: «Чи можна займатися в yніверситеті?», «Живопис чи малярство?», «Про слова вірний та вірно», «Дещо про церковнослов’янізм воістину», «Чому в нашій мові цвітуть чужі бур’яни?»,...

В книжці розглянуто найпоширеніші помилки, що трапляються в  усному мовленні, спричинені довголітньою політикою русифікації. Автор також звертає увагу на це, що щораз частіше в нашу мову проникають англійські, польські та інші чужі слова. У збірнику, запропоновано правильні, нормативні форми сучасної української літературної мови, які варто вживати замість помилкових.

Під кінець кожного розділу, після своїх коротких статей, автор подає: «Слова і вислови, що засмічують нашу мову». Наприклад: «благополуччя» замість «добробут»; «бути правим» замість «мати рацію»; «бити на тривогу» замість «бити на сполох»; «клястися» замість «присягатися»,... В кінці книжки поміщено алфавітний список цього типу слів та висловів.

Заохочою вчителів з Польщі прочитати книжку Миколи Дупляка. Після цієї лектури будемо більш уважні і зі щирою любов’ю, як завжди, будемо ставитися до кожного  рідного слова.

* * *

Після прочитання книжки Миколи Дупляка від  А – до Я,  у мене з’явилася  така ідея:

Варто нам, вчителям та освітянам з Польщі, України, світової діаспори не тільки активно вивчати українську та англійську мови, а також, якнайшвидше, щиро поцікавитися психолінгвістикою та соціолінгвістикою. Можуть це бути наукові дослідження не тільки українських професорів - мовознавців, а й польських чи американських. Напевно глибоко усвідомимо всі  явища і процеси, які  мають вплив на успішний розвиток та проблеми мови / мов у неспокійному  ХХІ столітті – в Польщі, Україні, Європі, світі...  

Ярослава Кобилко

Книжку можна купити в Києві:

Книгарня «Академкнига»
вул. Богдана Хмельницького 42
Київ 01053

Jubileuszowy XXV konkurs recytatorski dla dzieci "Любімо рідну мову"
26 październik godz 10.30 Wrocław.

Tematyką tegorocznego wydarzenia są Cztery Pory Roku. Uczestnicy będą mogli zaprezentować się w kilku kategoriach wiekowych: dzieci do 7 lat, 7 do 10 lat, 10 do 13 i od 13 do 16 lat.

Jury konkursu wybierze najlepszych, na których czekają nagrody.