Minął piękny dzień pełen wrażeń i emocji - 26.02.2026. Cała społeczność szkolna świętowała 155 rocznicę urodzin Łesi Ukrainki, patronki Szkoly. Licznie przybyli nasi goście, przedstawiciele starszego pokolenia bartoszyckich Ukraińców, którym zawdzięczamy powołanie naszej szkoły do życia i 35-letnie funkcjonowanie.

З нагоди 155-річчя від Дня народження геніальної доньки українського народу Лесі Українки учні 7-8-их класів ОЦ «Материнка» провели літературно-музичну композицію «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!» - 25.02.2026р.
Її слово — сильне, пророче, сповнене глибокої любові до України — і сьогодні звучить актуально, надихає, додає віри та сили. Під час заходу лунали поезії Лесі Українки, звучали пісні на її слова, а також розповіді про життєвий і творчий шлях письменниці, яка стала символом незламності духу, мужності та відданості своєму народові.
У теплій, щирій атмосфері учасники заходу мали змогу доторкнутися до безсмертної творчості поетеси, відчути глибину її думки та красу художнього слова. Особливо зворушливими стали музичні композиції, що гармонійно поєдналися з поетичними рядками, створюючи цілісну мистецьку картину.


Четверта річниця повномасштабної війни в Україні
- 24.02.2026.
У цей день ми зібралися в церкві на спільну молитву за всіх загиблих – воїнів і мирних жителів. У тиші та щирості вшанували їхню пам'ять і попросили миру для України. Також наші учні підготували літературно-музичну композицію щоб ще раз нагадати про ціну свободи, силу єдності та віру в перемогу.

Dla ukraińskich uczniów z naszej szkoły oraz ich rodzin
4 lata. I całe życie między „przed” a „po”.
Cztery lata temu 24 lutego ukraińskie dzieci obudziły się w czasie wojny.
Jeszcze wczoraj — objęcia mamy, szkolne dzwonki, marzenia, tańce.
Dziś — syreny alarmowe, piwnice, walizki i droga donikąd.
Dzieci, które już od 2014 roku znały smak wojny, straciły swoje dzieciństwo po raz drugi.
24 lutego 2022 — dzień, w którym zmienił się świat.
Dzień, w którym strach stał się codziennością.
I dzień, w którym narodziła się niezwykła siła oporu.
Straciliśmy tysiące żyć.
Miliony domów.
Ale nie straciliśmy siebie.
Bo Ukraina to nie tylko terytorium.
Ukraina to serce, które bije nawet pod ostrzałem.
To wolność wpisana w DNA.
Pamiętamy każdego.
Trzymamy się razem.




Минулого тижня в Українській суботній школі у Вроцлаві відбулася зустріч до річниці воєнного вторгнення в Україну.
Ми вшанували загиблих і помолилися за мир над нашою незалежною і нескореною Україною!
Діти символічно об'єднали всю Україну в Коло Незламності! Також виконали художні праці на тему "Діти України проти війни"!
Віримо, що мир настане!

