«Ситуація навчання української мови в Черемсі є стабільною».
Розмова з вчителькою Іриною Вишенко

Окрім Більська Підляського та Білостока, навчання української мови в Підляському воєводстві ведеться у невеликій залізничній оселі Черемсі. У 2024/2025 навчальному році у місцевому Шкільно-дошкільному комплексі української мови як рідної вчиться 50 дітей. Працюють з ними дві вчительки – Ірина Вишенко та Йоанна Романюк. Про ситуацію навчання в цій місцевості говорить Ірина Вишенко, водночас художній керівник фольклорного дитячо-молодіжного колективу «Гілочка».

Людмила Лабович: Як у цьому році виглядає ситуація навчання української мови у школі в Черемсі?

Ірина Вишенко: У цьому році на заняттях української мови у школі маємо 50 дітей від першого по восьмий клас. Менш є учнів у старших класах, але в четвертому і шостому маємо доволі багато, бо 14-15 осіб. Кожного року стараємося, щоб нові учні записувалися на уроки української мови.

Оскільки мені відомо, у вашій школі загалом є 130 дітей, з чого 50-еро вивчає українську мову як рідну, з черги 10-еро білоруську.

Дійсно, так це виглядає. Діти мають на вибір як рідну або українську, або білоруську мову. Думаю, що не можемо нарікати, бо 50 учнів записаних на уроки української мови, це майже 40 відсотків усіх дітей у школі.

Як в останніх роках виглядає ситуація демографічна в Черемсі. Чи взагалі дітей у вашій школі меншає чи навпаки?

Взагалі в нашому Шкільно-дошкільному комплексі є по-різному. Бувають літа, коли тих учнів є менше, а буває, що збільшується їхня кількість. Для прикладу, у садочку часом вчиться багато дошкільнят, понад 20, а буває, що є лише 10-еро. Однак, загалом ситуація є стабільною.

Так що можна сказати, що демографічна криза ще вашої сільської школи не торкається?

Можна сказати, що так. Поки що ще немає у нас проблем з тим, що є замало учнів.

Якщо йдеться про українську мову, то яка тут взагалі тенденція?

Від декількох років ситуація у нас не міняється. Уже від довшого часу вдається нам утримати цей сам рівень, тобто завжди маємо більш менш п’ятдесят – п’ятдесят кілька дітей. Так що ситуація навчання української мови в Черемсі є стабільною.

Чи є ще діти, які розмовляють українською говіркою? А може ті, які приходять в останніх роках, уже зовсім не розуміють мови своїх предків?

Так, це відчувається, що зараз діти менше чують свою мову вдома, хоча як розмовляю з тими наймолодшими з першого класу, то вони мене розуміють і потім сміються та кажуть, що «mój tato jeszcze rozmawia w takim języku». Однак зараз уже діти «по-свойому» не говорять.

Це, на жаль, повсюдна проблема, що батьки не розмовляють з дітьми рідною говіркою. Зараз навіть буває так, що дітей треба вчити української як іноземної, бо вони зовсім її не розуміють. Так є хоча б у Білостоці.

У нас поки що нема такої проблеми. Ще наші діти з Черемхи чують говірку від бабць і дідусів. Принаймні знають, що ця мова тут є і що їхні дідусі розмовляють українською.

Ці діти, які приходять на українську мову, зразу певно починають співати в колективі «Гілочка»?

Так. Деякі діти, які співають двома і люблять це робити, зразу і допитують, чи можуть прийти на наші репетиції. Я, зрештою, завжди говорю на уроках, що є така можливість, тому діти, які вивчають українську мову, потім так натурально починають виступати з «Гілочкою».

Так що проблем з набором до колективу нема?

Поки що ні.

Зараз такий час підготовки до Різдва Христового. Певно багато співаєте колядок та організуєте своїм учням майстер-класи?

Так, перед Різдвом завжди є додаткові заняття для дітей, щоб вони могли ознайомитися з нашою народною культурою, традиціями, наприклад, робимо іграшки на ялинку, такі колишні, традиційні з паперу, ланцюги, солом’яні павуки, якими прикрашували в давнину сільські хати. Маємо теж заняття випікання пряників. Показуємо дітям, як вони можуть традиційно прикрасити ялинку. Таких святкових занять у нас дуже, дуже багато.

Чи ці заняття відбуваються тільки при нагоді більших свят?

Ні, ми часто маємо різного роду майстер-класи, екскурсії. Окрім того на уроках в молодших групах вчимося вишивати хрестиком. Потім, як приходить Різдво чи Великдень, то учні вишивають різні речі на подарунки для родини або роблять такі листівки з вишитим мотивом.

Дякую за розмову.

Розмовляла Людмила Лабович

В Міжшкільному пункті навчання української мови
у Кракові навчається 12 учнів (2020/2021):

• І-ІІІ 9 учнів (3 години)
• ІV-VIII 3 учнів (3 години).

Пункт діє при Початковій Школі номер 12 в Кракові.

Вчитель Ксеня Онишканич-Пшибила.