Атестат зрілості складає у 2018/2019 році 70 випускників шкіл з українською мовою навчання або шкіл з додатковим навчанням української мови у Польщі:
- у ліцеї в Білому Борі цього року матуру здають 13 (школа з українською мовою навчання)
- у Ґурові-Ілавецькому – 24 (школа з українською мовою навчання)
- у Перемишлі – 17 (школа з додатковим навчанням української мови)
- у Лігниці – 16 випускників (школа з додатковим навчанням української мови)
МС
Урок в пункті навчання української мови в Лідзбарку Вар. Учні познайомилися з рецептом та технологією випікання паски. Але основним завданням - окрім вивчення великодніх традицій - було збільшення словникового запасу української мови.
Паска вдалася!
Більше світлин на Фб: Prosvitiana
(фото та інф: Петро Табака)
У суботу, 18 травня 2019р, в Осередку української культури (Szczecin, ul. Mickiewicza 45) відбувся XI конкурс молодих декламаторів української поезії "ПОЕТИ УКРАЇНИ". Любов до слова, рідної мови, народу, країни - це мета конкурсу.
У заході взяли участь учні міста Щецина, Старгагрду та Інська.
Учасників оцінювало журі, яке до уваги брало рівень володіння текстом, ораторські здібності (емоційність, експресивність), дотримання мовних норм та візуальний образ декламатора.
Журі вирішило нагородити всіх учасників грамотами та призами.
Tworzenie grup międzyoddziałowych, międzyklasowych, międzyszkolnych
w nauczaniu języka mniejszości – stan prawny: 24.05.2019 r.
Szczegółowe zasady tworzenia tych grup określone zostały w Rozporządzeniu MEN z dnia 18 sierpnia 2017 r. w sprawie warunków i sposobu wykonywania przez przedszkola, szkoły i placówki publiczne zadań umożliwiających podtrzymywanie poczucia tożsamości narodowej, etnicznej i językowej uczniów należących do mniejszości narodowych i etnicznych oraz społeczności posługującej się językiem regionalnym (Dz.U. 2017, poz. 1627)
I tak:
Jeżeli liczba zgłoszonych uczniów w szkole jest mniejsza niż liczba określona w ust.1 pkt 2, naukę języka mniejszości lub języka regionalnego prowadzi się wyłącznie w formie, o której mowa w § 4 ust.1 pkt1, w grupie międzyoddziałowej lub międzyklasowej liczącej od 3 do 16 uczniów - § 7.3. – dotyczy przypadku, gdy liczba uczniów jest mniejsza aniżeli 7 osób i nie można utworzyć klasy (ust.1 pkt 2, § 7.1 rozporządzenia)
Jednocześnie: Tworzenie grup, o których mowa w ust.3, odbywa się w ramach danego etapu edukacyjnego!!! – czyli grup międzyoddziałowych lub międzyklasowych.
Oznacza to, że organ nie może w tym przypadku tworzyć np. jednaj grupy złożonej np. z 9 czy 11 uczniów (nie przekraczającej wskazanych 16 uczniów), a jest zobowiązany do zorganizowana grup z uwzględnieniem podziału na etap edukacyjny. Np. uczniowie I etapu edukacyjnego jako jedna grupa i uczniowie II etapu edukacyjnego II grupa.
Nauka własnego języka organizowana w formie grupy międzyoddziałowej lub międzyklasowej jest rozumiana jako „dodatkowa nauka języka mniejszości lub języka regionalnego” (§4.1. ust. 1) co oznacza, że tygodniowy wymiar nauki wynosi 3 godziny (w szkole podstawowej) na każdą grupę. (Załącznik nr 3 do rozporządzenia).
UWAGA!
Co prawda w Rozporządzeniu o którym mowa wskazano, że wnioski (deklaracje) na naukę języka mniejszości składa się w szkole do 20 września każdego roku (§ 2.2.) to pamiętajmy, że arkusze organizacyjne szkół tworzone są od kwietnia do maja, a więc w tym czasie szkoły i organy będą zapisywały w nich przewidywaną organizację nauki języka mniejszości (liczba grup, godzin, nauczyciel) w następnym roku szkolnym!
UWAGA!
Złożony wniosek jest ważny na cały okres nauki ucznia w szkole (lub dziecka w przedszkolu) i nie trzeba go ponawiać co roku. (§ 2.4.)
UWAGA!
Złożenie wniosku jest równoznaczne z zaliczeniem tych zajęć do obowiązkowych zajęć edukacyjnych ucznia. (§ 2. 5. ustęp 1).
Opracowanie: Marek Syrnyk
Так, це було гарне Свято… 12 травня 2019 року відбувся гала-концерт, на якому виступали учні з Пунктів навчання української мови Мазурського регіону, а також з Доброго Міста та Ольштина. Були тeж гості з України – танцювальний дитячий колектив «Україночка» з Дубна та інструментальний ансамбль з Державної музичної школи з Клевані «Веселі музиченьки», які показали дуже високий артистичний рівень.
Цього року виповнюється 20 років співпраці міст-побратимів: Гіжицька та Дубна. Тому дуже добре, що дитяче Свято було таким успішним. Добре також і те, що не було конкурсу. Все відбулося радісно, кольорово… Переможцем був кожен учень, кожен артист. Це сприяло творчій інтеграції. Атмосфера була фестивальна …
Концерт відкрили молоді танцюристи з України. Ми почули козацький марш, побачили привітальні танці. В дальшій частині виступали школярі з регіону, виступи яких перепліталися чудовими танцями і піснями з України. Актуально, в Мазурському регіоні працює 9 Пунктів навчання української мови. Цього року, на фестивальній сцені можна було побачити дітей з таких міст і місцевостей: Гіжицько, Венгожево, Круклянки, Видміни, Будри та Соб’єхи. У виконанні учнів ми почули гарні пісні та декламацію віршів, побачили танці та цікаві театральні вистави. Одна з учениць з Гіжицька виконала навіть сучасний танець з елементами акробатики. Вперше на святковій сцені виступили діти з Дитячого садочка (Przedszkole Miejskie №4) з Гіжицька, в якому навчання української мови ведеться від початку цього навчального року. Дуже гарно, що гостинно завітали до нас з прекрасними піснями - учениця 5 кл. Амелія Куштала з Доброго Міста зі своїм вчителем Петром Табакою та вже славний на весь край вокальний ансамбль «Сузір’ячко» з Ольштина зі своїм художнім керівником Андрієм Цюпою.
Треба також назвати прізвища вчителів з Мазурського регіону, які прибули зі своїми учнями. А були це: Анна Филяк, с. Францішка Саламашек, Жанна Остжинська, Олександра Денека, с. Олена Манькут, Єва Царик та Ірина Тимо.
Тематика виступів дітей і молоді була багата і рiзноманітна. Спробуймо почати нашу розповідь від Гіжицька. В цьому місті діють три осередки навчання української мови. А саме: Міжшкільний пункт навчання української мови та релігії при Початковій школі №7 (учні заспівали пісні Володимира Івасюка), Шкільний пункт навчання української мови при Початковій школі №3 (учні запрезентували програму «Любіть Україну») та Пункт навчання в Дитячому садочку № 4 (ми побачили театрик «Курочка ряба»). А ще, недавно при Мазурському відділі ОУП в Гіжицьку засновано танцювальний колектив «Надія» – дівчата подарували нам три народні танці.
Венгожево привезло на Свято дві програми … Глядачі могли побачити програму присвячену Тарасові Шевченку та програму про сестру Йосафату Гордашевську (в релігійній програмі учні з Венгожева виступили разом з дітьми з Круклянок).
Учні з Видмін привезли театральну виставу (українська народна казка «Язиката Хвеська») та пісню «Квітка душа».
Якщо йдеться про Будри – ми почули дві пісні: «Щастя і добра» та «Як шукати маю Бога?»
Були також учні з місцевості Соб’єхи. Привезли з собою театрик (була це інсценізація казки «Лисичка суддя»).
Свято дитячої творчості цього року тривало три дні. В суботу в Гіжицькій домівці ОУП відбулися танцювальні майстер-класи, які вела пані хореограф з України – Людмила Харіна. Гостем цих цікавих майстер- класів був також Степан Дембіцький – голова Ельблонзького відділу ОУП, який прибув з доповіддю про особистий розвиток молодої людини. В неділю відбувся згаданий вище гала – концерт, а потім спільний рейс кораблем по Гіжицькому озері та вогнище у відпочинковому осередку „Gwarek” Анни і Павла Гащинів. У понеділок молоді артисти з України виступили в Початковій школі № 7 у Гіжицьку , в якій від 1992 року діє Міжшкільний пункт навчання української мови та релігії.
Недільний захід відбувся в конференційному залі «Білас і Сини». Було багато глядачів та великa кількість запрошених гостей: бургомістр Гіжицька Войцєх Кароль Івашкевич, віце-маршалок Вармінсько- Мазурського воєводства Мирон Сич, заступник голови Сеймику Збишко Гомза, депутат Сейму Польщі Яцек Протас, директори шкіл та садочка, мер міста Дубна з України Василь Антонюк з делегацією, гості з української Клевані та інші. Тішить, що на Свято прибуло багато дітей, вчителів, батьків, бабусь та дідусів. Присутніми були українці та поляки. Цього року на святковій сцені виступило понад 150 молодих артистів з Польщі та України.
Велика подяка належиться організаторці - пані Катерині Полевчак, теперішній голові Мазурського відділу ОУП з центром у Гіжицьку, всім волонтерам, які їй помагали, а також організаціям та інституціям за фінансову підтримку, та багатьом нашим щирим добродіям. А вже особлива подяка всім дітям за їхні виступи та вчителям за підготовку.
Всі артистичні програми учнів з воєводства та виступи гостей з України були чудові! Серце радіє, коли бачиш і чуєш, що школярі з Польщі та України люблять рідну мову і культуру від щирого серця. Так, наші діти і молодь мають українську душу … Це відчувається. Свято було прекрасною нагодою, щоб подивитися на себе взаємно, щоб послухати один одного, щоб познайомитися з учнями з України.
Концерт тривав майже чотири години… Були сердечні, радісні слова запрошених гостей, квіти, дипломи, подарунки та смачний обід. Пані Катерина дуже гарно всіх прийняла. Як голова – була доброю господинею Свята та душею фестивального товариства.
Свято дитячої творчості не є фестивалем стаціонарним. Можна навіть сказати, що є фестивалем «мандрівником». В минулому Свято відбувалося в різних місцях – в кінотеатрі «Фаля», в Початковій школі № 7, в Гіжицькому центрі культури, в Екомаріні. Цього року – в конференційному залі.
Організатори Свята дитячої творчості мають досить велику проблему. «Нема в Гіжицьку доброго місця на проведення цього культурного заходу» – каже пані Катерина Полевчак. «Так, у Гіжицькому центрі культури, після ремонту, є прекрасний і модерний кінозал, сцена і все, що треба, але там тільки 176 місць… На це Свято приходить набагато більше глядачів» - продовжує пані Катерина.
Цього року Свято зорганізовано у гостинних панства Мирослава і Зеновії Білас в їхньому конференційному залі і ресторані – там більше місця. Але, ясна справа – театральної сцени там нема.
***
І насамкінець ще кілька рефлексій … Під час Свята варто було подивитися не тільки на дітей, але й на їхніх активних вчителів. Це не тільки чудові педагоги, але й творці з пасією. Попри всякі негаразди, які маємо в цілій Польщі – слабеньке фінансування, брак підручників до навчання рідної мови, повністю віддаються своїй улюбленій справі. Мають гарні успіхи в праці зі школярами і діляться своїми знаннями з іншими. Було б чудово, якби кожен Пункт навчання української мови мав у себе також вчителя музики чи хореографа… Але, на жаль, не завжди це вдається. І вчителі самі мусять ставати сценаристами та режисерами. А якщо хтось цього не вміє, або не хоче? Хоч і пропадай! Педагоги знають: щоб було нормально – вчитель української мови повинен вчити мови на дуже високому рівні, а справами артистичними повинен займатися фахівець - музикант або хореограф. Ми вже досить довго думаємо над цією справою … Вчитель українського предмета в Польщі повинен бути вислуханим, бо наша громада любить казати: «Наші діти мають виступати!»
А ще надіємось, що польська державна влада врешті зрозуміє: щоб мати дуже добрі успіхи в навчанні рідної мови, самі фестивалі – це замало. Потрібні ще дуже добрі підручники та професійна методика викладання предмета. Тоді українську мову будемо чути не тільки на сцені, але й поза нею.
Коли поєднаємо інтенсивний практичний курс української мови з радісним, артистичним виступом на сцені – результат напевно буде успішний. Наші діти з задоволенням будуть приходити на уроки, а в майбутньому перекажуть свою любов до рідного, знання і уміння наступному поколінню. І про це йдеться!
Часто в коментарях (радіо, преса) можна почути ось таку думку: «На фестивальній сцені учні презентують те, чого навчилися протягом цілого року». Це не так. Протягом року наші учні мусять навчитися набагато більше. Підготовка артистичної програми, це особлива, радісна подія, на яку чекають, - ділу вінець. Але маймо на увазі, - учні щоденно вивчають українську мову, граматичні правила, читають літературу, пізнають рідну культуру та історичні дати і факти… Вчаться читати, писати, розмовляти…
Напевно найкращим методом пізнавання культури своєї Батьківщини є активна участь в культурних святах та фестивалях. Такі фестивальні зустрічі, це рідне слово, українська музика, пісня, танець, радість, забава, нові знайомства, кольори вишиванки… А ще - мотивація та розвиток.
Свято дитячої творчості в Гіжицьку - це гарна нагода, щоб поєднати теорію з практикою… Так і є! У 2020 році Гіжицьке Свято матиме гарний Ювілей 25-ліття.
